(фотоклубу «ІКАР» - 43 року!)
(1980-2023 р.р.)
Історія київської фотографії неможлива без фотоклубу “Ікар”, як Київ неможливий без Подолу, святий Володимир без хреста, а наше українське небо без літаків АН. Бо клуб вже прямує до четвертого десятиріччя свого існування, повний сил, енергії, весь в творчих пошуках. Тут зібралися дивні люди, що віддані творчій фотографії, майже без домішку комерції.
Перший поштовх до створення фотоклубу дав заступник секретаря комітету комсомолу Київського механічного заводу (нині-Державне підприємство «Антонов») Володимир Бриль, який запропонував Любові Козловій (сектор культури) та Олександру Козульці організувати фотовиставку до міжнародного жіночого дня «8 березня», під інтригуючою назвою “Жінка нашого часу”. Експозиція вийшла досить “авангардною”. Знімки приклеїли до мотузок, які були натягнуті по вертикалі біля стіни. Усі були задоволені. На заводі багато говорили про цю комсомольсько-мистецьку акцію І відбулася ця видатна подія у 1976 році.
Фотоаматори почали збиратися у приміщенні комітету комсомолу, обмінюватись досвідом, готувати наступні виставки.
Перший «млинець» вдався й захотілося ще. Зібралися з духом і створили ще одну дивовижну експозицію, якій дали суто фотографічну назву “Світ навколо нас”.
Нарешті, відчувши міць свого творчого потенціалу, фотографи-аматори вирішили створити фотографічну організацію – фотоклуб. 12 жовтня 1977 р., зібравшись усе в тому ж благословенному комітеті комсомолу, фотооднодумці прийняли «Статут» заводського фотоклубу.
З протоколу засідання: “До членів фотоклубу зарахувати: Бєлкіна Ю., Недзельницького Д., Шарговського В., Сух О., Козулько О.,Тарасенко В., Кірєєва В., Ладигіна О., Кіржнера О.». Обрана рада клубу: Кірєєв В.(КВ-2), Шарговський В.(МСС), Кіржнер О.(КВ-7), Козулько О. (КВ-3)- обрано головою клубу).
У 1979 р. адміністрацією, профкомом та комітетом комсомолу було підписано “Статут” клубу фотоаматорів КМЗ.
Клуб брав участь не тільки у заводських заходах, а й у районних, міських, республіканських та загальносоюзних мистецьких заходах.
У січні 1980р. керівник кінофотостудії при будинку культури авіазаводу Бондаренко Г.І. запропонував проводити засідання фотоклубу у БК, де до нас приєдналися фотоаматори сусіднього авіазаводу.
Лютий 1980 р. вважаємо датою народження фотоклубу “ІКАР”.
З приєднанням студійців авіазаводу, клуб перетворився на дійсно потужний у всіх відношеннях творчий колектив. На той час у Києві діяло кілька фотоклубів і їх діяльність координував “Міжсоюзний дім самодіяльної творчості”
У1981 році “Ікар” взяв участь у між клубному обміні колекціями “Многоликие секунды”, який був організований фотоклубом “Поиск” з м. Тирасполь. Потім були “Львівське коло” (1989-93р.р.), “Українське кільце” (1993-94р.р). Далі більше. Члени клубу почали освоювати далекі й близькі закордони. Брали участь у міжнародних фотосалонах та державних мистецьких заходах, наприклад, у Мюнхені (1989) та Тулузі (1993 р.) у "Днях Києва" у цих містах.
У 1984 року начальник ЖКУ Важний Володимир Андрійович погодився на проведення засідань фотоклубу у «Червоному куточку» ЖКУ відомчого будинку КМЗ на пр.Перемоги 98/2. За активної підтримки Володимира Андрійовича у кінці 1988р. згідно «Наказу» адміністрації КМЗ ім.О.К.Антонова «Відзначаючи великий внесок колектива заводського фотоклубу «Ікар» у виховну та ідеологічну роботу,… у зв’язку з 10–річчям діяльності клубу…» це приміщення було передано для роботи фотоклубу «Ікар».
Намагаючись подолати кризу 90-х років, з лютого 1998 р. у клубі започаткували новий проект – "Зустріч із майстром". Перший четвер кожного місяця запрошуємо відомих фотохудожників України та гостей з закордону. Відкрив цю зустріч Володимир Оглоблін з Харкова. Потім були Олександр Ранчуков, Валерій Решетняк, Сергій Гутієв, Олександр Гляделов, Юрко Нестеров, Микола Недзельський, Артем Рябов, Юрко Косін, Ігор Гайдай, Олександр Задірака та інш.
За роки свого існування ми не намагалися створити свій клубний стиль чи напрямок, навпаки всіляко підтримували індивідуальність кожного автора. Але клубу все ж таки властивий спокійний, трохи романтичний з легкою іронією погляд на дійсність. Тут мало хто займався радикальним експериментуванням , не кинувся в модні течії брутальної та соціальної фотографії. У творах ікарівців більше присутні мотиви оптимізму, радості. Лише іноді щось уколе в око. Але не сильно. Нібито мимохідь фіксують типажі цікаві, дивні, трошки по сучасному придуркуваті…
У січні 2000 р. на "Зустріч із майстром" погодився прийти відомий київський фотограф реклами Олександр Ктиторчук. Це була не просто зустріч, а "PERFOMENS" – фото-спектакль з ансамблем старовинної музики "SILVA RERUM" Київського Будинку Вчених (клавесин, скрипка, віолончель, сопілка) та актором театру "Російської драми" Олегом Раєвським, який читав вірші і звичайно, демонструвались фотографії! У кімнаті 37 кв.м. набилося більше 60 чоловік! Відбулося якесь переломне засідання, після якого кожного четверга приходить 20-30 чоловік переважно молоді.
У 2001 р. на запрошення посольства України в Об’єднаних Арабських Еміратах з нагоди 10 річниці Незалежності України клуб «Ікар» разом з Спілкою Фотохудожників України представляв українську фотографію у столиці ОАЕ м.Абу-Дабі. Куратором цього проекту був відомий у світі фотограф ландшафту, професор Гарвардського університету п. Херш Чадха.
Починаючи з 2002 р. клуб зробив якісний крок вперед, коли Олександр Ляпін привів із собою активну інтернет-групу з Photoline.
З досить великим резонансом пройшла виставка "Портрет. Знані люди" у галереї "Грифон". Фотоклуб спільно з Photoline реалізував міжнародний виставковий проект "Тлумачний словник" (Центральний Державний Архів –Музей Літератури та Мистецтва. Куратор – О.Ляпін (2003 р.).
Ясна річ, після таких гучних справ у клубі з'явилися нові ідеї, нове натхнення. Частково спробували реалізувати їх у першій за декілька років міській клубній виставці. Експозицію зробили у тому ж Архиві-Музеї, а потім продемонстрували ще й у Чернігові (квітень 2004). Ця виставка з успіхом демонструвалась у нас на Авіаційномо Науково-Технічному Комплексі (АНТК) ім. О.К. Антонова. Навіть генеральний конструктор П.В.Балабуєв у розмові з головою профспілки АНТК В.О.Буслаєвим запропонував не жалкувати грошей на такі мистецькі заходи та діяльність фотоклубу.
У січні 2004 р. ми запросили до Києва колег із відомого московського фотоклубу "Новатор". Виставка гостей з білокам’яної мала успіх серед київської вишуканої громади.
У вересні 2004 р. на запрошення клубу прибула делегація «Бемовського Товариства Фотографічного » (м. Варшава). У галереї «Камера» при «Студії Гайдай» була влаштована фотовиставка «Фотографи з Польщі 6+2» у рамках «Року Польщі в Україні» за участю посла Польщі в Україні п. Марека Зілковські.
У червні 2005 р. адміністрація дільниці Бемово м.Варшави та «Бемовське Товариство Фотографічне» («БТФ») у рамках «Року України в Польщі» приймали делегацію фотоклубу «Ікар» з 6 чоловік і також влаштували нашу фотовиставку. На відкритті виставки були присутні представники посольства України у Польщі, керівництво дільниці Бемово (район м. Варшави). Делегація фотоклубу «Ікар» була запрошена на «Прийом» до посольства України з нагоди «Року України в Польщі» . Нашими клубами був підготовлений «Договір про співпрацю» між Святошинською адміністрацією та дільницею Бемово м.Варшави. Нажаль «Договір» не був підписаний у зв’язку із зміною керівництва дільниці Бемово.
Такий обмін виставками та делегаціями «Ікару» та «BTF» був щорічний до 2008 р.
Величезною популярністю на підприємстві користується і традиційний щорічний конкурс «Світ навколо нас». У цоьму конкурсі приймають участь виключно працівники підприємства. Починали ми з 10 учасниками у 1976 р., а у 2011р. була рекордна кількість – 63 учасника! Кожного року до конкурсу приєднується 10-15 нових учасників фотоаматорського руху підприємства переважно молоді. Через цей фотоконкурс пройшли сотни прихильників фотографії! Це ще одна з ознак творчого потенціалу всесвітньо відомої фірми «Антонов»! Адміністрація підприємства для проведення цієї виставки облаштувала «Галерею» з професійними карнизами для вивішування фотографій та придбала рами з алюмінієвого профіля. Тепер ми маємо більше 100 м. виставкової площі!
30 жовтня 2005 р. в урочистій обстановці в Жовтневому палаці Мiнiстерство культури України вручило посвiдчення про присвоєння клубу звання «НАРОДНИЙ АМАТОРСЬКИЙ КОЛЕКТИВ».
Не можна не згадати ще про одну цікаву людину – професора Гарвардського університету, почесного професора університету ім. Т.Г.Шевченка -Херша Чадха (Об’єднані Арабські Емірати, м.Дубай). Навесні 2000 р. під час проведення фотовиставки п.Херша Чадха в університеті ім. Т.Г.Шевченка Георгій Нестеренко (один з засновників клубу) та Козулько О.М. запросили професора до нашого фотоклубу. Восени того-ж року ми вже приймали його у нашому підвальчику. Неодноразово він допомагав нам з обладнаггям клубу та проведенням семінарів та пленерів. У 2011 р. на пропозицію професора та за його фінансуванням був виданий фотоальбом «Політ у природу». До альбому ввійшли роботи п.Херша Чадха (пейзажі з усього світу) та роботи членів фотоклубу та прихильників клубного руху. У 2012 р. за рішенням «Ради» фотоклубу вперше в історії клубу було введено звання «Почесний член Народного Фотоклубу «Ікар». Його присвоїли профессору Хершу Чаді.
Ми активно збиралися кожний четвер у нашому теплому підвальчику і до посиніння сперечалися з приводу тієї чи іншої фотографії. Чай із старовинного Тульського самовару розливався рікою!
Нажаль, у квітні 2015 у зв’язку з пердачею відомчого будинку ДП «Антонов» до управління містом, клуб втратив «наш теплий підвальчик». Згідно «Розпорядження» профспілкового комітету від 21.04.2015 р. «…Керівнику самодіяльного колективу «Народний фотоклуб» Ікар» сконцентрувати свою роботу на території підприємства серед працівників підприємства…». Міська частина фотоклубу (не працівники ДП «Антонов») організувала свій аматорський колектив.
Але життя продовжується, а ми його потроху фіксуємо і не даємо собі ради, навіщо?
В “Ікарі” немає нецікавих майстрів. Кожен обрав свій неповторний шлях і йде ним у нікому не відомому напрямку.
Ікар летить…
Зв'яжіться з нами...